При першому погляді на картину української художниці Катерини Дудник хочеться вигукнути: “Так не буває!”, “Це неможливо!”.
Не буває човнів на коліщатках та візків із вітрилами. Не може бути, щоб небо мало золотий колір і при цьому на ньому було видно зорі та місяць. Неймовірно, коли вітер дме в один бік, надимаючи вітрила, а мотузка з кольоровими прапорцями відхиляється в протилежний. Рідко можна побачити зовсім малих дітей, які грають на справжніх музичних інструментах, та й узагалі, хто б відпустив їх у мандри самих, без дорослих?
Немає коментарів:
Дописати коментар